В своем небольшом духовном опыте я поняла- Бога не надо бояться.Не надо задавать вопросов типа:"А что если я буду всю жизнь одна?" " А что ,если у меня не будет работы..."
Прежде чем Он образовал меня во чреве - Он познал меня.(Т.е знал,какой я буду,мой характер,мои привычки и т.д).Он соткал меня во чреве моей матери.Соткал! Не просто слепил разные части тела вместе, а именно соткал.Ткать- это тонкая работа,требующая аккуратности,времени...Прежде нежели я вышла из утробы- Он освятил меня! Он знает когда я встаю и когда ложусь.
Мало того! Его намерения относительно меня во благо а не во зло.Потому что Он хочет дать мне будущность и надежду! Надежда не постыжает!
Поэтому мне не нужно бояться Божьих планов в моей жизни.Я просто должна Ему довериться ,как дитя...Ведь Он любит меня!
Может быть у вас сомнения по поводу чего-то.Или вы не знаете, как решить ту или иную проблему.Или вы беспокоитесь о чем-то.Довертесь Богу,как дитя! И пусть мир Божий,который превыше всякого ума,соблюдает сердца ваши.Превыше ума, ваших сомнений,тревог,переживаний! Превыше всего- мир Божий.
Вспомните детсво.Наверняка, многим из вас,когда вы были ребенком или подростком,родители говорили :" Я же тебе добра желаю,глупенький...Я же не зла тебе хочу, я же твоего блага хочу..."
А ребенок продолжал упрямиться и не слушаться.А потом, когда вырос- понял- родители-то правы оказались...
Мне ,например,так иногда Господь говорит :"Глупое,беспокойное дитя мое! Доверься мне,полностью! Разве я зла желаю тебе? Мои намерения о тебе во благо,а не во зло! Я же люблю тебя.Я умер за тебя на кресте! Разве это не достаточно, чтобы ты поняла насколько сильно я тебя люблю!Не сомневайся,не бойся, не плачь! Я твой любящий и заботливый Отец!"
Будте благословенны!
Прочитано 11373 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Меня мучают сомнения но моя любовь сильнее, пока мне так кажется, но не знаю насколько я силён в моей любви. Я очень, очень надеюсь на Божье чудо которое расеет мои сомнения и боль которые вот как год меня мучают. Я верю Богу
Уставший жить . - Анна Лукс Это история мальчика, которого знает автор лично. Ему нужна молитвенная поддержка. Благодарю за "поднятые руки к Небесам" за этого юношу. Автор.
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n