Смотрю на стылые узоры
Морозом нанесенные c утра.
И мысли невеселые приходят
И почему-то чудится, что жизнь прошла.
А что успела в этом мире сделать?
И что сумела для себя извлечь?
А, может, я уйду и не заметят
Была такая рядом или нет...
Что видишь ты на нитях снежных
Найти пытаясь скрытый смысл.
Не нужно уводить себя от размышлений
Желая вдаль скорее унестись.
Зачем и для чего жила я?
Быть может, все что было, зря?
Какими деток воспитала?
А муж? Как воспринимал меня?
Так хочется, чтоб помнили, любили;
Чтоб в памяти родных остался навсегда
Мой облик радостный, но не унылый...
О, Господи, благослови меня!
Татьяна Шефер,
Омск, Россия
член церкви Евангельских христиан баптистов, служу в Воскресной школе, замужем, двое детей, муж и старшая дочь также являются верующими e-mail автора:riglig@rambler.ru
Прочитано 2579 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
